Главная       Продать работу       Заказать работу       Блог       Контакты       Оплата       О нас       Как мы работаем       Регистрация       Вход в кабинет
Тех. дипломные работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   электроснабжение
   пищевая промышленность
   водоснабжение
   газоснабжение
   автоматизация
   теплоснабжение
   холодильники
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. курсовые работы
   автомобили
   спец. техника
   станки
   тех. маш.
   строительство
   детали машин
   электроснабжение
   газоснабжение
   водоснабжение
   пищевая промышленность
   автоматизация
   теплоснабжение
   ТММ
   ВСТИ
   гидравлика и пневматика
   машиностроение
   др. тех. специальности

Тех. дополнения
   Отчеты
   Расчетно-графические работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Чертежи и 3D моделирование
   Тех. soft
   Рефераты
   Общий раздел
   Технологический раздел
   Конструкторский раздел
   Эксплуатационный раздел
   БЖД раздел
   Экономический раздел
   Экологический раздел
   Автоматизация раздел
   Расчетные работы

Гум. дипломные работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. курсовые работы
   педагогика и психология
   астрономия и космонавтика
   банковское, биржевое дело
   БЖД и экология
   биология и естествознание
   бухгалтерский счет и аудит
   военное дело
   география
   геология
   государство и право
   журналистика и СМИ
   иностранные языки
   история
   коммуникации
   краеведение
   кулинария
   культура и искусство
   литература
   экономика и торговля
   математика
   медицина
   международное отношение
   менеджмент
   политология
   музыка
   религия
   социология
   спорт и туризм
   таможенная система
   физика
   химия
   философия
   финансы
   этика и эстетика
   правознавство

Гум. дополнения
   Отчеты
   Расчетные работы
   Лекции
   Задачи
   Лабораторные работы
   Литература
   Контрольные работы
   Сочинения
   Гум. soft
   Рефераты

Рефераты
   Авиация и космонавтика
   Административное право
   Арбитражный процесс
   Архитектура
   Астрология
   Астрономия
   Банковское дело
   Безопасность жизнедеятельнос
   Биографии
   Биология
   Биология и химия
   Биржевое дело
   Ботаника и сельское хоз-во
   Бухгалтерский учет и аудит
   Валютные отношения
   Ветеринария
   Военная кафедра
   ГДЗ
   География
   Геодезия
   Геология
   Геополитика
   Государство и право
   Гражданское право и процесс
   Делопроизводство
   Деньги и кредит
   ЕГЭ
   Естествознание
   Журналистика
   ЗНО
   Зоология
   Издательское дело и полиграф
   Инвестиции
   Иностранный язык
   Информатика
   Информатика, программировани
   Исторические личности
   История
   История техники
   Кибернетика
   Коммуникации и связь
   Компьютерные науки
   Косметология
   Краеведение и этнография
   Краткое содержание произведе
   Криминалистика
   Криминология
   Криптология
   Кулинария
   Культура и искусство
   Культурология
   Литература : зарубежная
   Литература и русский язык
   Логика
   Логистика
   Маркетинг
   Математика
   Медицина, здоровье
   Медицинские науки
   Международное публичное прав
   Международное частное право
   Международные отношения
   Менеджмент
   Металлургия
   Москвоведение
   Музыка
   Муниципальное право
   Налоги, налогообложение
   Наука и техника
   Начертательная геометрия
   Оккультизм и уфология
   Остальные рефераты
   Педагогика
   Политология
   Право
   Право, юриспруденция
   Предпринимательство
   Прикладные науки
   Промышленность, производство
   Психология
   психология, педагогика
   Радиоэлектроника
   Реклама
   Религия и мифология
   Риторика
   Сексология
   Социология
   Статистика
   Страхование
   Строительные науки
   Строительство
   Схемотехника
   Таможенная система
   Теория государства и права
   Теория организации
   Теплотехника
   Технология
   Товароведение
   Транспорт
   Трудовое право
   Туризм
   Уголовное право и процесс
   Управление
   Управленческие науки
   Физика
   Физкультура и спорт
   Философия
   Финансовые науки
   Финансы
   Фотография
   Химия
   Хозяйственное право
   Цифровые устройства
   Экологическое право
   Экология
   Экономика
   Экономико-математическое мод
   Экономическая география
   Экономическая теория
   Этика
   Юриспруденция
   Языковедение
   Языкознание, филология

Главная > Тех. дипломные работы > строительство
Название:
Проект ж/б здания

Тип: Дипломные работы
Категория: Тех. дипломные работы
Подкатегория: строительство

Цена:
1 грн



Подробное описание:

Зміст
1.Вихідні дані.
2. Матеріали для проектування.
3.Вибір схеми розташування головних та другорядних балок.
4. Розрахунок та конструювання монолітної плити.
4.1. Статичний розрахунок плити.
4.2. Розрахунок міцності перерізів, нормальних до поздовжньої осі елементу.
5. Розрахунок та конструювання другорядної балки.
5.1. Статичний розрахунок балки.
5.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів другорядної балки.
5.3. Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки.
5.4. Побудова епюри матеріалів.
5.5. Розрахунок балки за другою групою граничних станів
5.5.1. Розрахунок за розкриттям тріщин
5.5.2. Розрахунок за деформаціями.
6. Розрахунок колони.
6.1. Навантаження на колону.
6.2. Розрахунок міцності перерізів колони.
7. Розрахунок фундаменту.
7.1. Визначення розмірів підошви фундаменту.
7.2. Визначення висоти фундаменту.
7.3. Розрахунок арматури підошви фундаменту.
ЛІТЕРАТУРА
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Аркуш
4
КР.ЗБК.6.060101.334.ПЗ
Розробив
Савчук О.В.
Перевірив
Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Зміст
Літера
Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
1. Вихідні дані
1. Призначення будівлі – промислова.
2. Район будівництва –Харків.
3. Вологість внутрішнього середовища – 60…70%.
4. Група газів – В.
5. Кількість поверхів – 4.
6. Висота поверху – 3,3 м.
7. Розміри в плані А х В = 22 х 55 м.
8. Тимчасове нормативне навантаження на перекриття gn = 3,5 кПа.
9. Розрахунковий опір грунту R0 = 220 кПа.
10.Глибина закладання фундаменту  2 f d м.
11.Матеріали стін цегла, мм – 510.
12.Конструкція підлоги – лінолеум.
13. Бетон класу В25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Аркуш
5
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив Савчук О.В.
Перевірив Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Вихідні дані
Літера Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
2. Матеріали для проектування
Згідно рекомендацій норм (п.2.5, 2.19 [1]) призначаємо бетон важкий класу В25, робочу арматуру з сталі класу А400С, поперечну арматуру зі сталі класу А240С. Розрахунковий опір бетону осьовому стиску становить Rbт = 14,5 МПа, опір осьовому розтягу Rтbt = 1,05 МПа, з урахуванням коефіцієнта умов роботи b2 = 0,9 опір становить:
Rb = b2Rтb = 0.9·14,5 = 13,05 МПа = 1,305 кН/см2,
Rbt = b2Rтbt = 0,9·1,05 = 0.945 МПа = 0,094 кН/см2.
За табл. 18 [1] початковий модуль пружності бетону Eb =30 ·103 МПа.
Розрахунковий опір поздовжньої робочої арматури (табл. 22 [1]) становить:
для Ø 68 мм – Rs = 355 МПа = 35,5 кН/см2,
для Ø 1040 мм – Rs = 365 МПа = 36,5 кН/см2.
Поперечна арматура: Rsw = 175 МПа = 17,5 кН/см2, модуль пружності за табл. 29 Es = 2,1·105 МПа.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Аркуш
6
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив
Савчук О.В.
Перевірив
Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Матеріали для проектування
Літера
Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
3. Вибір схеми розташування головних та другорядних
балок
Для вибору схеми розташування головних та другорядних балок
перекриття приймаємо два варіанти їх розміщення: в першому варіанті головні
балки розташовані вздовж сторони В, у другому – вздовж сторони А, схеми
розташування наведені на рис.3.1.
За формулами обчислюємо зведену товщину елементів перекриття.
Перший варіант
lmb1 = 8 м, lmb = 7,8 м, nmb = 7.
lsb1 = 5,5 м, lsb = 5,5 м, nsb = 4.
ls1 = 2,7 м, ls = 2,6 м, ns = 21.
Зведена товщина головної балки:
hmb , red = 0,014gn l2
mb (nsb – 1)/nsb;
hmb , red = 0,014 ·3,5 · 7,82 (4 – 1) / 4 = 2,23 см.
Зведена товщина другорядної балки:
hsb , red = 0,012(1,5 ls + gn) l2
sb (ns – 1)/ns;
hsb, red = 0,012 · (1,5 · 2,6 + 3,5) ·5,52 · (21 – 1) / 21 = 2,55 см.
Зведена товщина колони:
hc, red = 0,03gn H·nf (nmb – 1)(nsb – 1)/(nmb · nsb);
hc,red = 0,03 · 3,5 · 3,3(4 –1) (7 – 1) (4 – 1) / 7 · 4 = 0,66 см.
Товщина плити:
s s s n h l  l  g ;
h см h см s s 2,6 2,6 3,5 6,24 6 ,min      .
Сумарна зведена товщина перекриття:
hred = hmb , red + hsb, red + hc,red +hs;
hred І = 2,23 + 2,55 +0,66 + 6,24 = 11,68 см.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Аркуш
7
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив Савчук О.В.
Перевірив Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Вибір схеми балок
Літера Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
Другий варіант
lmb1 = 5,8м, lmb = 6,2 м, nmb = 9.
lsb1 = 5 м; lsb = 6 м; nsb = 4.
ls1 = 2,4 м; ls = 2,2 м; ns = 12.
hmb , red = 0,014·3,5·6,22·(9–1)/9 = 2.3 см.
hsb, red = 0,012·(1,5·2,4+3,5)·62·(9–1)/9 = 5,8 см.
hc,red = 0,03·3,5·3,3·(4–1)·(9–1)·(4–1)/4·9 = 0.41 см.
h см s  2,4 2,4  3,5  5.8 .
hred ІІ = 2.3 + 5,8 +0.41 + 5,8 = 14,51 см.
Оскільки hred І = 11,68 см < hred ІІ =14,5 см, до розрахунку приймаємо більш
економічний перший варіант перекриття.
Призначаємо розміри поперечного перерізу елементів монолітного
перекриття.
Висоту головної балки приймаємо 1/10lmb =1/10·7,8 = 0,78 м, призначаємо
hmb =0,8 м; ширину балки приймаємо 0,4 hmb = 0,4·0,8 = 0,32 м; призначаємо
bmb = 0,35 м. Висоту другорядної балки приймаємо 1/15 lsb = 1/15·5,5 = 0,366 м,
призначаємо hsb = 0,4 м; ширину – bsb = 0,5hsb = 0,5·0,4 = 0,2 м.
Товщину монолітної плити призначаємо 6 см.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
8 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Рис.3.1. Схема розташування головних та другорядних балок перекриття.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
9
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
4. Розрахунок та конструювання монолітної плити
4.1. Статичний розрахунок плити
Плиту розраховуємо як п’яти пролітну нерозрізну балку, завантажену
рівномірно розподіленим навантаженням. Призначаємо конструкцію підлоги і
обчислюємо навантаження на 1 м2 перекриття, при цьому враховуємо
коефіцієнт надійності за навантаженням n = 0,95.
Розрахунок зведено в табл. 4.1.1.
Для розрахунку приймаємо плиту шириною b = 1 м, погоне
навантаження на яку становить:
qs = q·b;
qs = 7,174 · 1 = 7,174 кН/м.
Обчислюємо значення розрахункових прольотів за формулами згідно
рис.3.1.
lo = ls – bsb ;
l0 = 2,6– 0,2 = 2,4 м ,
l01 = ls1 – 0,5bsb – a + 0,5c.
l01 = 2,7 – 0,2/2 – 0,2 + 0,5/2 = 2,65м.
Величини згинаючих моментів обчислюємо за формулами:
перший проліт:
M1 = qs l2
01 /11;
4,57
11
7.174 2,652
1 

M  кН·м;
перша проміжна опора:
M2 = qs l2
max /11;
3,75
11
7.174 2,42
2 

M  кН·м;
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Аркуш
10
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив Савчук О.В.
Перевірив Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Розрахунок та
конструювання плити
Літера Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
середні прольоти та опори:
M3= qs l2
0 /16;
2,58
16
7.174 2,42
3 

M  кН·м;
середні прольоти та опори, які з чотирьох сторін оточені балками:
M4 = 0,8M3;
M4 = 0,8·2,58 = 2,06 кН·м;
Рис.4.1.1. Розрахункова схема монолітної плити та епюра згинаючих
моментів
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
11 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Таблиця 4.1.1.
Навантаження на 1 м2 перекриття
№ п/п
Вид навантажень
Нормативне навантажен-ня, кПа
Розрахун-
кове навантажен-
ня при 
f = 1
Коефіцієнт надійності за навантажен-ням, 
f
Розрахунок наванта-
ження при
f > 1
1
2
3
4
Постійні навантаження
Ліноліум
t = 3 мм,  =900 т/м3
Цементно-піщана стяжка t=50мм,
=1,8 т/м3
Теплозвукоізоляційний
шар з легкого бетону
t = 70 мм,  = 0,6 т/м3
Монолітна залізобетон-на плита t = 80 мм,  = 2,50 т/м3
0,027
0,90
0,42
2,0
0,027
0,90
0,42
2
1,3
1,3
1,3
1,1
0,0351
0,117
0,546
2,2
Всього постійні
gn = 3,35
g = 3,214
5
Тимчасове навантаження
Згідно завдання
3.5·0,95
n = 3,3
1,2
 = 3,96
Повне навантаження
gn + n
6,65
g + 
7,174
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
12
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
4.2. Розрахунок міцності перерізів, нормальних
до поздовжньої осі елементу
За табл. 2 [2] встановлюємо, що за нормальної вологості та наявності газів
групи В ступінь дії внутрішнього середовища відноситься до слабо
агресивного.
Згідно табл. 10 [2], мінімальна товщина захисного шару as =1,5d мм,
гранична ширина розкриття тріщин acrc1 = 0,4 мм, acrc2 = 0,3 мм (табл.9 [2]).
Рис.4.2.1. Розрахункові перерізи плити: а) на опорі; б) в прольоті
Обчислюємо граничну відносну висоту стиснутої зони за формулою:






 

1,1
1
1
,




sc u
sc
R
R
0,666
1,1
0,709
1
500
355
1
0,709







 
 R 
 = α– 0,008Rb ― для важкого бетону,
де  = 0,85 – 0,008 · 17,55 = 0,709.
Робоча висота перерізу за формулою:
ho = h – as – d/2;
h0 = 6 – 1,2 – 0,8/2 = 4,4 см,
де попередньо приймаємо діаметр робочої арматури 8 мм.
Розрахунки площі поздовжньої робочої арматури ведемо за формулами:
α=M/Rb·b·ho
2 ;
ξ =1- 1 2 ;
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
13 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Перший проліт.
M1 =4,57 кН·м.
0,947
1,305 100 4,4
4,57 100
2 
 

  ;  1 1 2 0,947  0,06 .
Умова  = 0,06 < R = 0,666 виконується.
Площа робочої арматури:
As = M / η· h0 ·Rs.
1.31
0,97 4.4 35,5
4,57 100
1 
 

 s A см2 ;
η =1 – 0,5ξ .
 = 1 – 0,5 · 0,06 = 0,97.
Перша проміжна опора.
M2 =3,75 кН.м
1.06
1,305 100 4,4
3,75 100
2 
 

  ;  1 1 21.06  0.05;
 = 1–0,5·0,05 = 0,975,
1.77
0,975 4.4 35,5
3,75 100
2 
 

 s A см2 .
Середні прольоти та опори.
M3 =2,58 кН·м;
0,075
1,305 100 4,4
2,58 100
2 
 

  ;  1 1 2 0,075  0,078 ;
 = 1–0,5·0,078 = 0,961,
1,25
0,961 4,4 35,5
2,58 100
3 
 

 s A см2 .
Середні прольоти та опори, які з чотирьох сторін оточені балками:
M4 =2,06 кН·м;
0,06
1,305 100 4,4
2,06 100
2 
 

  ;,  1 1 2 0,06  0,065 ;
 = 1–0,5·0,065 = 0,967,
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
14 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Армування плити Таблиця 4.2.1
1,01
0,967 4,4 35,5
2,06 100
4 
 

 s A см2 .
Мінімальна площа робочої арматури за формулою:
As ,min = 0,0005b·h0 ;
As,min = 0,0005·100· 4,4 = 0,22 см2.
За таблицею 1.2 [5] призначаємо діаметр та крок робочої арматури.
Розподільчу арматуру призначаємо конструктивно за табл.1.3 [5] в
залежності від прийнятої робочої арматури. Результати зведені у табл.4.2.1.
Переріз плити, що
розглядається
Розрахункова
площа
перерізу
арматури As
(см2)
Прийняте армування
Робоча арматура класу
А-240С
Розподільча
арматура
діаметр/крок
ВР-1
діаметр мм

крок
мм
Площа
перерізу As
(см2)
Крайні прольоти
1.31
6

200
1,41
3

350
Перша проміжна
опора
1.77
6

150
2,84
3

350
Середні прольоти
та опори:
- не оточені по
4-х сторонах
балками
- оточені по 4-
х сторонах балками
1.25
1.01
6

200
6

250
1.41
1.13
3

350
3

400
В неробочому на-
прямку над голов-
ними балками та
біля цегляних стін

6

200
2.26
3

350
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
15 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
5. Розрахунок та конструювання
другорядної балки
5.1. Статичний розрахунок балки
Балку розраховуємо як пятипролітну нерозрізну. За формулами обчислюємо погонні навантаження на балку:
від постійних навантажень:
g1 = g·ls + g’b;
де g’b = (hsb – hs) bsb · ρb (10) γf ·γn – вага 1 п/м балки;
g1 = 3,35 · 2,6 + (0,4 – 0,06) · 0,2 · 2,5(10) · 1,1 · 0,95 = 9,373 кН/м ;
від тимчасових навантажень:
1 =  · ls;
1 =3,96 · 2,6 = 10,3 кН/м;
повне навантаження:
qb = g1 +1.
qb = 9,373 + 10,3= 19,67 кН/м.
Розрахункові прольоти за формулами згідно рис.1.5. [5].
l0 = lsb – bmb;
l0 =5,5– 0,35 = 5,15 м;
l01 = lsb1– bmb /2 – as + с/2;
l01 = 5,5 – 0,35/2 – 0,2 + 0,3/2 = 5,2 м.
Величини поперечних сил за формулами:
на крайній (вільній) опорі:
Q1 = 0,4qb · l01;
Q1 = 0,4 · 19,67 · 5,2= 41 кН;
на першій проміжній опорі зліва:
Q2л = 0,6qb · l01;
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Аркуш
16
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив
Савчук О.В.
Перевірив
Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Літера
Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
Q2л = 0,6 · 19,67 · 5,2 = 67,27 кН;
на першій проміжній опорі справа:
Q2п = 0,5qb · l0;
Q2п = 0,5 · 19,67 · 5,15 = 50,65кН.
Співвідношення тимчасових та постійних навантажень:
1/g1= 10,3/9,373 = 1,09.
За таблицею 1.4 [5] знаходимо відповідні значення коефіцієнтів 
і і обчислюємо значення згинаючих моментів за формулою:
Mi = βi · qb · l2oi.
де βі – табличні коефіцієнти, значення яких для визначення прольотних (додатних) моментів наведені на рис.1.6. [5], а для від’ємних моментів у табл.1.4. [5]в залежності від відношення 1 /g1 .
Результати розрахунку зводимо в табл.5.1.1.
Віддаль від першої проміжної опори до перерізу, де опорний момент рівний нулю знаходимо за умови:
c0 = 0,278·l01;
c0 = 0,278l01 = 0,278 · 5.2 = 1,41 м.
За результатами розрахунку будуємо огинаючу епюру моментів та поперечних сил.
Рис.5.1.1. Розрахункова схема другорядної балки,
огинаюча епюра згинаючих моментів
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
17
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Таблиця 5.1.1.
Значення згинаючих моментів в перерізах другорядної балки
Проліт
Віддаль x / l0 від лівої опори до перерізу
Значення 
і Величина множника
qb · l2oi
Значення Мі , кН·м
+

+

Перший
0,0
0,2
0,4
0,425
0,6
0,8
1,0
0
0,065
0,09
0,091
0,075
0,02
-0,0715
19,67 · 5,22 =
=531,87
0
34,57
47,86
48,4
39,7
10,63
-38,02
Другий
0,0
0,2
0,4
0,5
0,6
0,8
1,0
0,018
0,058
0,0625
0,058
0,018
-0,0715
-0,0296
-0,0189

-0,0158
-0,0218
-0,0625
19,67· 5.152 =
= 521,7
9,4
30,25
32,6
30,25
9,4
-38,02
-15,44
-9,8
-8,24
-11,37
-32,6
Третій
0,0
0,2
0,4
0,5
0,6
0,018
0,058
0,0625
0,058
-0,0625
-0,0113
-0,0048

-0,0048
521,7
9,4
30,25
32,6
30,4
-32,6
-5,89
-2,5
-2,5
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
18
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
5.2. Розрахунок міцності нормальних
перерізів другорядної балки
За формулою обчислюємо значення відносної граничної висоти стиснутої
зони:






 

1,1
1 1



σ
R
sc,u
sc
R ;
1.36
1,1
0,746
1
500
355
1
0,746







 
 R  .
Граничне значення  рівне R =R (1–0,5R)=1.36(1 – 0,5 · 1,36) = 0,435.
Визначаємо мінімальну висоту балки за формулою:
а
R b
М
h
R b
оп
sb 
 


,min ;
3 23,96
0,435 1,305 20
50,57 100
,min  
 

 sb h см,
раніше прийнята висота балки 40 см достатня.
Розрахунок на опорах балки ведемо за формулами:
α=M/Rb·b·ho
2 ; ξ =1- 1 2 ;
η =1 – 0,5ξ . As = M/η· h0 ·Rs.
Рис.5.2.1. Розрахунковий переріз другорядної балки на опорах.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
19 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Робоча висота перерізу:
ho = h – as – d/2;
h0 = 40 – 1,2 – 0,8/2 = 37,8 см.
Перша опора:
M = 38,02 кН·м;
0,128
1,305 20 38,4
38,02 100
2 
 

  ;
R  1 1 20,128  0,138 
 =1 – 0,5 · 0,138 = 0,931.
Площа перерізу робочої арматури:
3,83
0,931 38,4 36,5
38,02 100
1 
 

 s A см2.
Середні опори:
М = 32,6 кН.м,  = 0,112;  = 0,941; As2 = 3,32 см2.
Рис.5.2.2. Розрахунковий переріз другорядної балки в прольотах.
При розрахунку прольотних перерізів враховуємо стиснуті полиці,
розрахункова ширина приймається з умов:
bf’  lsb /3 + bsb; bf’  ls
bf'  5,5/3 + 0,2 = 2,06 м; bf’  2,6 м.
Приймаємо bf’ = 2,6 м.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
20 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Для визначення положення нейтральної лінії в перерізі обчислюємо
величину Mfu за формулою:
Mfu = Rb · bf’ · hf’ (h0 – 0,5·hf’).
Mfu = 1,305 · 260 · 8 (38,4 – 0,5 · 8) · 10 –2 = 748,42 кН·м.
Перший проліт М=48,4 кН·м. Оскільки М <Mfu = 748,42 кН·м –
нейтральна лінія проходить в межах полиці, розрахунок проводимо як для
прямокутного перерізу шириною bf’.
0,015
1,305 260 37,8
48,4 100
2 
 

  ;  = 0,017;  = 0,991; As2 = 4,41 см2.
Другий проліт М = 32,6 кН·м < Mfu .
0,0158
1,305 206 38,4
32,6 100
2 
 

  ;  = 0,010;  = 0,994; As3 = 3,14 см2.
Армування другорядної балки виконуємо плоскими зварними каркасами,
варіанти армування балки наведені на рис.5.4.1. та у табл. 5.2.1.
Таблиця 5.2.1.
Армування другорядної балки
Місце перерізу
Розрахункова
площа перерізу
арматури, As,см2
Армування зварними каркасами
Прийнята
арматура
Площа перерізу
арматури (см2)
Перша проміжна
опора
3,83 4Ø12А400 4,52
Середні опори
3,32 2Ø12А400+
+2Ø12А400
2,26 + 2,26
= 4,52
Перший проліт 4,41 4Ø12А400 4,52
Середні прольоти 3,14 4Ø10А400 3,14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
21 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
5.3. Розрахунок міцності похилих перерізів
другорядної балки
Фактична робоча висота перерізу:
ho = h – as – d/2;
h0 = 40 – 1,2 – 1,2/2 = 38,2 см.
Максимальне значення поперечної сили Qmax = 71,7 кН.
Призначаємо поперечну арматуру діаметром 6 мм зі сталі АІ. За
конструктивними вимогами максимальний крок поперечної арматури на
приопорних ділянках sw  hsb /2 =40/2 = 20 см, але не більше 15 см. Призначаємо
крок sw = 15 см. Перевіряємо міцність стиснутої похилої смуги за формулою:
Qmax = 0,3φb1· φw1 ·Rb · bsb · h0 ;
Qmax = 71.7 кН < 0,3 · 0.869 · 1,038 · 1,305 · 20 · 38,2 = 257,77 кН,
φb1 = 1 - β·Rb;
 = 0,01― для важких бетонів.
b1 = 1 – 0,01 · 13,05 = 0,869 ;
1 1,038 1,3
20 15
2 0,283
30, 10
2,1 10
1 5 3
5
1  





  w 
Умова виконується, міцність забезпечена, розміри поперечного перерізу
балки достатні.
Погонне зусилля в поперечних стержнях за умовами:
w
sw w sw
sw S
R n A
q
 
 ;
2
b3 bt sb
sw
R b
q
 


;
q кН см q кН см sw sw 0,564 /
2
0,6 0,094 20
0,66 /
15
17,5 2 0,283
,min 
 
 
 
 
Проекція похилого перерізу на вісь балки за формулою:
1
2
2
0 q
R b h
c
b  bt  sb  o


;
c 72,15см
0,991
2 0,094 15 37,42
0 
  
 ,
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
22 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
де q1 = qb + qw = 0,251 + 0,66 = 0,991 кН/см,
оскільки qb = 0,991 кН,см > 0,56 · qsw = 0,56 · 0,66 = 0,37 кН/см.
Обчислюємо поперечну силу, яку сприймає бетон стиснутої зони за
формулою:
с
R b h
Q
b bt sb o
b
2
2   


;
Q кН кН b 38,83 2,5 0,094 20 37,4 175,8
72,85
2 0,117 25 37,82
    
  
  ;
Q кН кН b 38,83   0,60,094 2037,4  42,18
Проекція похилої тріщини за формулою становить:
sw
b bt sb o
q
R b h
c
2
2
0
  


;
c 89,27см с 72,15см
0,66
2 0,117 15 37,82
0  
  
  ,
в подальшому розрахунку приймаємо с0 = с = 72,15 см.
Розрахункове значення поперечної сили в кінці похилого перерізу:
Q = Qmax – qb · c;
Q = 57,67– 0,251 · 72,15 = 39,56кН.
Перевіряємо міцність перерізу за формулою:
Q ≤ Qb + qsw · c0 ;
Q = 39,56 < 38,83+ 0,66 · 72.15 = 86.91 кН,
умова виконується. Міцність забезпечена.
Прольотні ділянки балки армуємо з кроком sw = 3/4hsb = 3/4 · 40 = 30 см, що
не перевищує 50 см.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
23 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
5.4. Побудова епюри матеріалів
Розглянемо варіант армування балки зварними каркасами. Обчислюємо
несучу здатність балки в розрахункових перерізах за формулами:
Рис.5.4.1. Армування другорядної балки зварними каркасами.
Перший проліт. Розрахункова ширина перерізу bf’ =206 см, робоча висота
h0 = 38 см. Повна площа перерізу арматури (поз.1 та 2) становить As1 = 4.52 см2.
b i o
s si
i
R b h
R A
 

  ;
0,0016
1,305 206 38.2
36,5 4,52
1 
 

  ;
і
= 1 – 0,5 · ξі;
1 = 1 – 0,5 · 0.0164 = 0.999;
Мі =ηі ho Rs Asi;
М1 = 0.99 · 38.2· 36,5 · 4.52 · 10 –2 = 62,51 кН.м.
Біля першої опори середні стержні переводимо у верхню зону, площа
арматури, що залишилася (поз.1) становить As2 = 2,26 см2.
0,008
1,305 206 38,2
36,5 2.26
2 
 

  ; 2 = 0.995; М2 = 31,38 кН.м.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
24 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Другий проліт: bf’ =260 см, h0 =38,3 см. Арматура поз.3 та 4 As3 =3.14 см2.
3 = 0.011 ; 3 = 0.994; М3 = 43.65 кН·м.
Арматура поз.3 As4 = 1,57 см2.
4 = 0.005 ; 4 = 0.997; М4 = 21.28 кН·м.
Перша проміжна опора: Розрахункова ширина перерізу bsb = 20 см,
робоча висота h0 = 38,2 см. Арматура поз.5. As5 = 2,26 см2.
0,008
1305 206 38,2
36,5 2,26
5 
 

  ; 5 =0.995; М5 = 31,38 кН·м.
Арматура поз.5 та 2. As6 = 2.26 + 2,26 = 4.52 см2.
6 0.0165 ; 6 = 0.992; М6 = 62,95 кН·м.
Середні опори. Арматура поз.5. As7 = 2,26 см2.
7 = 0,008; 7 = 0.995; М7 = 31,38 кН·м.
Арматура поз.5 + 4, As8 = 2,26 + 2,26= 4,52 см2.
8 = 0.016; 8 = 0.992; М8 =62,51 кН·м.
В крайніх прольотах передбачаємо монтажну арматуру 2Ø8А400,
обчислюємо несучу здатність перерізу з цією арматурою (As = 1,01 см2).
0,003
1,305 206 38.6
36,5 1,01
5 
 

  ; 9 = 0,998; М9 = 15,70 кН·м.
При побудові епюри матеріалів віддаль від точок перегину стержнів
поз.2 та 4 до лінії епюри згинаючих моментів має бути не менше h0 /2.
Для визначення довжини анкеровки стержнів, які обриваються згідно
епюри моментів, обчислюємо погонне зусилля, що сприймають поперечні
стержні за формулою:
w
sw w sw
sw S
R n A
q
 
 ;
при опорні ділянки: Sw = 15 см, 0,66
15
17,5 2 0,283
1 
 
 sw q кН/см;
прольотні ділянки: Sw = 30 см, 0,33
30
17,5 2 0,283
2 
 
 sw q кН/см.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
25 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Рис. 5.4.2. Епюра матеріалів другорядної балки при армуванні зварними
каркасами.
Величина поперечних сил в точках теоретичного обриву визначаємо з
епюри Q рис.5.4.1.
Точка 1. 31 1 Q  ; q кН см sw  0,33 / ;
l см оп 5 1,4 31
2 0,33
31
1   

 ; l см оп мін 20 1,4 28 ,    .
Точка 2. 40 2 Q  ; q кН см sw  0,66 /
l см оп 5 1,4 67,7
2 0,66
40
2   

 l см оп мін 20 1,4 28 ,    .
Точка 3. 37 3 Q  ; q кН см sw  0,33 / ;
l d см оп 5 1,4 63,1 20 28
2 0,33
37
3    

  .
Прольотну арматуру заводимо за грань головної балки на довжину анкеровки
яку обчислюємо за формулою:
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
26 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
d
R
R
l on
b
s
on on  


 


    ;
де an = 0,5;  an = 8.
При d = 14 м, lan = 677 мм, d = 14 м – lan = 723 мм.
Розрахунки зведено в табл. 5.4.1., а епюра матеріалів наведена на рис.5.4.2.
Таблиця 5.4.1.
Несуча здатність другорядної балки
Місце
перерізу
Прийнята
арматура
Площа
перерізу
армату-
ри,
As, см2
Розрахун-
кова ши-
рина пе-
рерізу,
см
Робоча
висота
пере-
різу,
h0, см
 і
і
Несуча
здатні-
сть пере
різу
Мі , кН·м
Розрахун-
ковий мо-
мент в пе-
рерізі,
кН·м
Перший
проліт
2Ø12АІІІ
4Ø12АІІІ
2,26
4,52
206
206
38,2
38,2
0,008
0,164
0,995
0,992
31,36
62,95
61,95
Перша
проміжна
опора
2Ø12АІІІ*
2Ø12АІІІ
4Ø12АІІІ
2,26
2.26
4.52
20
20
20
37,4
38,2
38,2
0,107
0,008
0,01
0,947
0,995
0,992
29,16
31,38
62.95
50,57
Другий
проліт
2Ø10АІІІ
4Ø10АІІІ
1,57
3,14
206
206
38,3
38,3
0,005
0,011
0,997
0,992
21,88
43,65
44,02
Середні
опори
2Ø12АІІІ*
2Ø12АІІІ
4Ø12АІІІ
2,26
2,26
4,52
20
20
20
37,4
38,2
38,2
0,107
0,008
0,016
0,947
0,995
0,991
29,16
31,38
62,95
44,02
*2Ø12АІІІ – монтажна арматура, яка ставиться в прольотних каркасах.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
27 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
5.5. Розрахунок балки за другою групою граничних станів
5.5.1. Розрахунок за розкриттям тріщин
У розділі 4.2 встановлено граничну ширину розкриття тріщин від повних
навантажень crc1 a =0,4 мм, постійних і тривалих crc2 a =0,3 мм.
Розрахунок ведемо для середнього прольоту другорядної балки на дію
згинаючих моментів від навантажень:
повних за f  = 1:
       ser n n s sb s sb b n M 0,0625 l g V l h h b  10  2
0          ;
ser M  0,0625 2,1 [6,65 2,6  0,4  0,080,2 2,5 (10) 0,95]  25,25kH м 2 .
постійних і тривалих за f  = 1:
       ser l n nl s sb s sb b n M 0,0625 l g V l h h b  10  2
, 0          ;
M   kH м ser l  0,0625 2,1 [(3,35 2,32)  2,3 0,4  0,08 0,2 2,5 (10) 0,95] 16,77  2
, .
Робоча арматура в прольоті – 2 16 А400 (АS = 4.02 см2), у верхній зоні
балки розташована арматура 2 10 А400 (АS
l = 1,57 см2).
Обчислюємо величини, необхідні для визначення ширини розкриття
нормальних тріщин від нетривалої дії повних навантажень при значеннях:
M M kHм ser   25,25 ; 1,1 ls  ; 1,0 2  b  ; 1,0 l 
.
За формулою обчислюємо коефіцієнт d  :
1 1,6
0,5
1
1 0,175
2
 


 
d
d
d  ;
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Аркуш
28
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив Савчук О.В.
Перевірив Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Розрахунок балки за
другою групою граничних
станів
Літера Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
1 1,6
1,0 0,5
1,0 1
1 0,175
2
 


  d  .
Пружньопластичний момент опору поперечного перерізу балки можна
обчислити за формулою:
    2
1 1 W 0,292 0,75 2 0,15 bh pl           ;
0,292 0,75 0 2 0,005 6,77 0,15 1,81 20 40 8688,3 , 2 W см pl           
де
 
0 1 


bh
b b hf f  , оскільки розтягнутої полиці немає,  0 f b ;
 
bh
b b h Af f s     
 

 ;
γ’  
1,81
20 40
260 20 8 6,77 1,57


   
 .
6,77
30 10
2,1 10
3
5



 
b
s
E
E
 ;
0,005
20 40
4,02
1 

 
bh
As  .
За формулами обчислюємо коефіцієнти:
1
,



ser
bt ser pl
m M
R W
 ;
0,597 1
25,25 10
1,6 8688,6
3  


 m  ;
1,25   1,0 s ls m    ;
1,251,10,597  0,592 s  .
Для визначення висоти стиснутої зони бетону та значення коефіцієнтів
обчислюємо за формулами:
1
2
s b
b b
b o
s s
E b h
E A
 
 




 

 ;
0,071
0,6 0,85
0,9 1
30 10 20 37,4
2,1 10 4,02
3
5




  
 
  ;
 
o
f b h
bf b hf
 



 ;
 
2,76
0,071 20 37,4
206 20 8

 
 
 f  ;
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
29 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
s b
s s
s A
Α






'
;
0,258
4,02 0,9
1,57 0,6



 s 
 
 





 






  




  
   1
0,5
`
2
1 2
`
s f n
o
f
f
o
n s h
h
h
a
   
  
   .
 
1 0,01
0,071 0,083 27,9 1
37,4
8
0,5 27,9
37,4
2,8
2 1 0,258
0,071 1 2 















 






  
    
Висота стиснутої зони:
 s f n  o x      h  ;
x   см h см f  0,01 0,258 27,9 1 37,4 10,9    6 ,
отже нейтральна вісь проходить в ребрі.
За формулами визначаємо плече внутрішньої пари сил:
   
b x
hf x bf b hf

   

2
11  ;
   
8,87
20 10,9
2 8 10,9 206 20 8
11 

   
 














 
 




 
11
11
1
3
0,5
1
3 

h x
h h
x
z h
o
o f
o ;
z 33,4см
1 8,56
37,4 10,9 3
37,4 0,5 8
1 8,87
3
10,9
37,4 














 
 




 
За формулою обчислюємо значення напруги в розтягнутій арматурі:
A z
M
s
ser
s 
  ;
165,7
4,02 33,4
25,25 103



 s  МПа.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
30 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Коефіцієнт армування:
bh x
As


0
 ;
 
0,0075
20 37,4 10,9
4,02

 
  .
За формулами обчислюємо значення величин:




  

 

2
1
s
b
d E
E
;
6,37
2 0,0075
2,1 10
30 10
1
1
5
3

 


 


 



  ;




 
b ser
s
R
W
,
5 0,6
1 

;
1,63
18,5
165,7
5 0,6
6,11
1
 





W   ;
1,45
1
1 2  



  w e
 ;
1,6 1,45
1
2 1 1,63   



 
e
 ,
в розрахунках приймаємо значення  1,45.
Обчислюємо ширину розкриття нормальних тріщин від нетривалої дії
 1 e  повних навантажень:
d
E
a
s
s
crc е       

    ;
a мм crc 10 0,073
2,1 10
165,7
1 1 6,31 1,45 1 5  

      .
Аналогічно обчислюємо ширину розкриття тріщин від нетривалої дії
постійних і тривалих навантажень при значеннях:
M M kHм ser l 16,77 ,   ; 1,1 ls  ; 1,0 2  b  ; 1,0 l 
;  0,829 m  ;  0,34 s  ;   0,52 ;
 38,3 f  ;  0,15 s  ;  0,027   ; x 18,8см; 7,45 1   ; z  45,1см ; МПа s  107,8 ;
  0,47 ;   7,3 ; W 1,73;  1,45; a мм crc 10 0,054
2,1 10
107,8
1 1 7,3 1,45 2 5  

     .
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
31 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Ширину розкриття тріщин від тривалої дії постійних і тривалих
навантажень обчислюємо при значеннях:
M M kHм ser l 16,77 ,   ;  0,8 ls  ; 3,5 2  b  ;  1,6 15 l ; 1,0 m  ;  0,59 s  ;
  0,071;  32,5 f  ;  0,26 s  ;  0,012   ; x  21,07см; 5,72 1   ; z  45,1см ;
МПа s  122,5 ;   0,014 ;   7,72 ; W 1,51;  1,45;
1,39 l 
a мм crc 10 0,091
2,1 10
122,5
1 1,39 7,72 1,45 2 5  

    .
Умови a мм мм crc 0,095 0,067 0,091 0,120 0,4 1      , та a мм crc 0,091 0,3 2  
виконуються, ширина розкриття тріщин не перевищує граничних значень.
5.5.2. Розрахунок за деформаціями
Визначаємо за формулою кривину балки від діючих навантажень:
A E zh x
M
r s s o
ser s
  

 


 1 
;
Кривина від нетривалої дії повних навантажень:
 
5 1
5
3
1
0,993 10
4,02 2,1 10 33,4 37,4 10,9
1 25,25 10 0,59    
   
 
 



см
r
.
Кривина від нетривалої дії постійних і тривалих навантажень:
 
5 1
5
3
2
0,720 10
4,02 2,1 10 45,1 37,4 18,8
1 16,77 10 0,34    
   
 
 



см
r
.
Кривина від тривалої дії постійних і тривалих навантажень:
 
5 1
5
3
3
1,105 10
4,02 2,1 10 34,08 37,4 21,07
1 16,77 10 0,6    
   
 
 



см
r
.
Повний прогин елементу за формулою становить:
f  r r r  l f l m u
200
1
12
1
( 1/ ) (1/ ) (1/ ) 2
 1  2  3     ;
f   см f l см u 540 2,7
200
1
200
1
540 0,303
12
1
0,545 0,385 1,183 10 5 2             ,
Прогин балки не перевищує граничного.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
32 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
6. Розрахунок колони
Розраховуємо колону першого поверху як найбільш навантажену. Переріз
призначаємо квадратний з розмірами bc = hc = 0,4 м.
Умова   0,35 c mb b b м – виконується.
Геометрична довжина колони становить:
l = Hf + a;
l = 3,3+0,05=3,35 м.
6.1. Навантаження на колону
Визначаємо величину поздовжньої сили, що діє на елемент від повних
розрахункових навантажень та постійних і тривалих за формулами.
Для цього попередньо обчислюємо необхідні величини:
2 A l l 5,5 7,8 43м f sb mb      ;
g h h b   кН м mb mb s mb b f n       0,7  0,06 0,35 251,10,95  3,34 / ,
g h h b   кН м sb sb s sb b f n       0,4  0,06 0,2 251,10,95 1,78 / ;
 3 b n .
Вага снігового покриву для м. Харкова становить S 0,5кПа 0  , тоді
S  0,711,40,95  0,931кПа
Визначаємо величину поздовжньої сили, що діє на елемент від повних
розрахункових навантажень:
N =[gnf +V (nf -1)+S] Af + (gmb lmb + gsb +lsb nb + bchc ρb γf Hf)nf ;
     
4 1043,2 ;
3,214 3 3,96 3 1 0,931 38,7 2,51 7,8 1,6 5,5 3 0,3 25 1,1 0,95 3,3 2
x кН
N x

                
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Аркуш
33
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив Савчук О.В.
Перевірив Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Розрахунок колони
Літера Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
Визначаємо величину поздовжньої сили, що діє на елемент від постійних і
тривалих навантажень:
Ni =[gnf +Vnl (nf -1)+S] Af + (gmb lmb + gsb +lsb nb + bchc ρb γf Hf)nf ;
     
4 754,98 .
3,214 3 0,35 3,96 3 1 0 38,7 2,51 7,8 1,6 5,5 3 0,3 25 1,1 0,95 3,3 2
x кН
N x l

                 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
34
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
6.2. Розрахунок міцності перерізів колони
Розрахункова довжина колони 0,7 0,7 3,35 2,35 0 l   l    м
Відношення / 2,35/ 0,25 9 20 0    c l b , отже розрахунок ведемо як центрально
стиснутого елемента за формулою:
N ≤ φ(Rb A+ Rsc As,tot ).
Призначаємо попередньо коефіцієнт   0,9, тоді з вище наведеної формули
необхідна площа перерізу робочої арматури становить:
2
, 36,5
/ 1043,2/ 0,9 1,305 900
см
R
N R A
A
sc
b
s tot 
 




,
де 2 A b h 30 30 900см c c     .
Приймаємо робочу арматуру в колоні 416АІІІ з Аs = 8.04см2.
Перевіряємо несучу здатність колони, для цього обчислюємо за формулами
коефіцієнти:
R A
R A
b
sc s tot



,
 ;
0,455
1,305 900
36,5 8,04



 
За табл.1.6.[5], за значеннями 0,755
1043,3
754,98
 
N
Nl , та 9 0 
c b
l
визначаємо
 0,873 b  , та  0,89 sb  .
φ = φb+2(φsb – φb)αs ≤ φsb;
 0,873 2 0,89  0,8730,521  0,89   0,89 sb   .
Приймаємо в розрахунку   0,89 sb   .
Несуча здатність елементу:
Nu sb Rb A Rs As N       ;
N   кН N кН u  0,89 1,305900 36,58,04 1467,4  1219,34 ,
несуча здатність колони забезпечена.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
35 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Поперечну арматуру приймаємо із сталі А І, діаметром 8 мм і з кроком S=500мм.
Рис. 6.2.1. Розміщення робочої арматури в перерізі колони.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
36
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
7. Розрахунок фундаменту
Глибина промерзання ґрунту в районі м. Харків становить 0,7 м (табл. [4]).
Приймаємо глибину закладання фундаменту  2 f d м. Навантаження на
фундамент визначено у розділі 6.1.
7.1. Визначення розмірів підошви фундаменту
За формулою обчислюємо площу підошви фундаменту при R 220кПа 0  .
o m f
n
f R d
N
A
 


;
4,93
220 20 2
889,3

 
 f A м2,
де 889,3
1,2
1043,2
  
fm
n
N
N

кН;
1,2 fm  – середнє значення коефіцієнта надійності за навантаженнями.
Необхідний розмір сторони підошви фундаменту знаходимо за формулою:
f f b  A ;
 4,93  2,22 f b м.
Приймаємо   2,22,2 f f a b м.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Аркуш
37
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив Савчук О.В.
Перевірив Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Розрахунок
фундаменту
Літера Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41
7.2. Визначення висоти фундаменту
За формулами обчислюємо необхідну мінімальну робочу висоту
фундаменту:
h  20 d 0 ;
h 20 16 320мм 0    ,
R P
N
h h
bt
c

 0,5  0,5 0 ;
h 0,595м 595мм
945 217,35
1043,3
0,5 0,25 0,5 0  

    ,
де  0,0945 bt R кН/см2 = 945 кПа;
Середній тиск під підошвою фундаменту від сили N:
2
bf
N
р  ;
217,358
2,4
1043,3
2 р   кПа.
Необхідна мінімальна висота фундаменту, при товщині захисного шару
бетону 70 мм, становить:
h мм f 673
2
16
 595  70   ,
у формулі попередньо прийнятий діаметр робочої арматури підошви 16
мм. Приймаємо h 700мм. f 
Фундамент проектуємо ступінчастий з двома уступами, висоту нижнього
уступу призначаємо 400 мм, верхнього – 300 мм.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
38 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Рис.7.2.1. До розрахунку фундаменту.
Перевіряємо міцність нижнього уступу з умови зрізу на ділянці с.
Робоча висота нижньої сходинки:
h 400 78 322мм 32,2см 01     .
Ділянка зрізу:
с b h 50 32,2 17,8см 0,178м 1 01       .
Зрізуюча сила на 1 п/м становить:
pc  217,350,178  38,7кН / м.
Несучу здатність нижньої сходинки обчислюємо за формулою:
R h кН м p c кН м bt 0,6 0,6 0,0945 32,2 100 181,7 / 38,7 / 01           ,
умова міцності забезпечена, висота нижнього уступу достатня.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
39 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
7. 3. Розрахунок арматури підошви фундаменту
Розрахунок проводимо в перерізах 1–1 та 2–2 від дії реактивного тиску
грунту р 180,38кПа за формулами.
Переріз 1–1:
Величина згинаючого моменту в перерізі при b b 0,5м 1   .
2
2 b
Мi  р bf ;
М 62,7кНм
2
0,5
217,4 2,2
2
1    .
Необхідна площа перерізу робочої арматури:
o s
si h R
M
A
 

0,9
;
6,23 .
0,9 32,2 36,5
62,7 100 2
1 A см s 
 


Переріз 2–2:
Величина згинаючого моменту в перерізі при b 0,9м 2  .
М 153,4кНм
2
0,9
217,4 2,2
2
2    .
7,48 .
0,9 62,2 36,5
153,4 100 2
2 A см s 
 


Робоча висота перерізу:
h 70 7,8 62,2см 0    .
Приймаємо крок робочої арматури підошви 200 мм, тоді необхідна
кількість стержнів арматури в одному напрямку становить 11 шт. Площа
перерізу одного стержня:
,max 2 0,68
11
7,48
см
h
As   .
Приймаємо арматуру 1116 А ІІІ з As = 22,11см2.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
40 КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
ЛІТЕРАТУРА
1. СНиП 2.03.01 – 84*. Бетонные и железобетонные конструкции. Нормы проектирования. Госстрой СССР – М.:1989 – 80с.
2. ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. Норми проектування.
3. Голышев А.Б. и др. Проектирование железобетонных конструкций. Справочное пособие. К.: 1985 – 496с.
4. Бабич В.І., Огороднік В.І., Романюк В.В. Таблиці для проектування будівельних конструкцій. Довідник. – Рівне, 1999.
5. Розрахунок та конструювання монолітного ребристого перекриття з плитами балочного типу.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Аркуш
41
КР.ЗБК.6.060101.332.ПЗ
Розробив
Савчук О.В.
Перевірив
Сорочак А.П.
Н. Контр.
Затвердив
Література
Літера
Акрушів
41
МТФ, гр.МБс-41




Комментарий:

Дипломная работа - хорошо!


Рекомендовать другу
50/50         Партнёрка
Отзывы